Политика: Шта нас чека после Четвртог светског рата

December 1, 2016 |by admin | 0 Comments | конференција

Обележено 25 година украјинистике у Београду. У Антологији савремене украјинске драме Александар Ирванец пише о друштву у којем постоји само један гласач

Филолошком факултету недавно је одржана конференција „Украјинистика и словенски свет” поводом 25 година студија украјинистике на универзитету у Београду. Скуп су посетили украјинисти из света: академик Анатолиј Захњитко из Кијева, проректор националног универзитета у Лавову Јарослав Харасим, преводилац Ала Татаренко, Пол Векслер из Тел Авива, Андриј Даниленко, професор на Харварду, који је представио своју нову монографију „Од Шекспира до Кулиша”, Олег Румљанцев из Италије који је докторирао на теми украјинско-русинске дијаспоре у Војводини, и многи други.

‒ Гости су обишли фрушкогорске манастире које су осликали украјински мајстори и Карловачку гимназију где је први пут изведена „Траедокомедија” о цару Урошу Петом, Украјинца Емауела Козачинског, каже Људмила Поповић, утемељивач студија украјинистике на Филолошком факултету.

Према њеним речима, интерес за украјински језик започет је на иницијативу Милорада Павића који је међу првима проговорио о украјинско-српским везама у својој монографији о бароку.

‒ Павић је био и председник Српско-украјинског друштва, основаног 1991. године. У том друштву су била значајна имена српске културе и науке попут Динка Давидова, Дејана Медаковића, Десанке Максимовић, и професори катедре за славистику Београдског универзитета Миодраг Сибиновић, академик Предраг Пипер, Богољуб Станковић и доајен Богдан Терзић који је 1991. одржао прво предавање на катедри за славистику из украјинског језика. У Друштву је покренута иницијатива да се формира академска украјинистика, тако што ће се увести студије овог језика, што се догодило 1991. године, да би 2002. била оформљена и самостална група на коју се годишње упише 20 студената ‒ каже професорка.

На украјински су преведена дела наших класика, а у последње време и савремених писаца. У Београд долазе украјински књижевници, међу најпознатијима је Јуриј Андрухович, аутор књиге „Моја Европа”, који је написао и есеје о Украјини „Последња територија”, за које је добио Мировну награду „Ерих Марија Ремарк” града Оснабрика.

‒ Андрухович је заговорник идеје централно-европског простора, где убраја земље некадашње Аустроугарске, које имају заједнички културни простор, што може да се прати и данас. То је за њега Европа великих мислилаца и писаца: Кундере, Милоша, Конрада, и других. Он је добитник и Лајпцишке књижевне награде за европско разумевање. Писци иначе дају себе целог да предосете нешто што остали не могу. Сетимо се да је Зола упоредио писца са канаринцем којег носе у рудник, јер он први осети метан и умире. Чим виде да је канаринац угинуо, људи излазе из рудника. Писци су на неки начин и пророци, каже Људмила Поповић.

Наша саговорница подсећа да су књижевници били активни и током украјинске кризе, и тако је настала антологија „Мајдан” која окупља драме посвећене тој тематици. Такође, Људмила Поповић је на једној конференцији у Бечу о националним мањинама, анализирала коментаре читалаца у Србији, које су остављали на српским сајтовима поводом кризе у Украјини.

‒ Тада сам се суочила са феноменом ботова и коментара против Украјине, а у корист „браће Руса”, а у потпису Украјинац… Спровела сам анкету међу припадницима украјинске мањине у Србији и четвртина испитаних је рекла да се више пута нашла у ситуацији да се током украјинске кризе осећа нелагодно да открије свој национални идентитет, плашећи се реакције саговорника у општој атмосфери окретања јавног мнења против Украјинаца. На питање да ли сматрате да је начин извештавања о украјинскоj кризи штети рецепцији украјинске мањине у Србији, 47 одсто је одговорило потврдно – каже Људмила Поповић и подсећа да у Србији живи 5. 000 Украјинаца.

Наша саговорница обавештава и да је у српском преводу управо објављена Антологија савремене украјинске драме, у издању „Руског слова” из Новог Сада, и изражава наду да ће наши редитељи бити заинтересовани за неку од ових 13 драма. Када се појавила Антологија српске драме у Украјини, каже, одмах је у Лавову изведен „Професионалац” Душана Ковачевића.

‒Тематско тежиште ових драма налазе се у махом у оном међупростору у којем се налази и савремени човек, увек између страха од избора и кајања за последице тог избора. Драма „Recordings” Александра Ирванеца води нас у свет после Четвртог светског рата где постоји само један гласач. Велики бирач мора да изабере између мамајаца и бабајаца, у слободном преводу између Курте и Мурте. Трагедија је у томе што када стигне до Великог рачунара види да постоји само једно дугме…

Антологија је преведена и на русински, с обзиром да један део Русина (15. 000 живи у Србији) сматра себе делом украјинског народа, њиховим подетносом, каже професорка. „Као што су стари Грци имали тзв. ’симболоне’ ‒ плочице коју би поделили на два дела и када би њихови власници отишли у свет, оне би биле тајни знак распознавања, тако је Габријел Костелник, писац прве русинске граматике, написао да су русински и украјински као два брата, која се се толико променила током година али су остали своји, рођени. Тако је и ова антологија симболон да се они поново препознају”, каже Људмила Поповић.

Джерело: http://www.politika.rs/

KEEP READING

Навчально-науковий інститут права: Презентація книги у Белграді

November 28, 2016 |by admin | 0 Comments | конференција

17-18 листопада 2016 р. у Белграді під час роботи Міжнародної наукової конференції «Україністика і слов’янський світ» відбулася презентація низки книг з українознавчої тематики. Їх представили науковці з Гарвардського, Белградського, Загребського й Сумського університетів та Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Доцент кафедри конституційного права, теорії та історії держави і права СумДУ Валерій Миколайович Власенко презентував книгу про лідера української політичної і військової еміграції в Румунії Гната Порохівського. Це спільна праця нашого колеги із румунським дипломатом та істориком Вадимом Гузуном. У жовтні-листопаді 2016 р. відбулося декілька презентацій книги в інституціях Румунської академії наук та книжкових виставках. Нині її знають і в Сербії.
Бажаємо нашому колезі нових звершень у науковій діяльності.

Джерело: http://law.sumdu.edu.ua/uk/prezentatsiya-knigi-u-belgradi/#prettyPhoto

KEEP READING

Медиа центр УжНУ: Доцент філологічного факультету представляла УжНУ на міжнародній конференції у Сербії

November 28, 2016 |by admin | 0 Comments | конференција

Днями в столиці Сербії відбулася Міжнародна наукова конференція «Україністика і слов’янський світ», присвячена 25-річчю запровадження україністичних студій на філологічному факультеті Бєлградського університету. Обговорити проблеми дослідження української мови та літератури зібралися вчені з України, Сербії, Хорватії, Болгарії, Польщі, Словаччини, Угорщини, США, Ізраїлю, Японії, інших держав.

На першому пленарному засіданні виступили  знані вчені-україністи – професор Людмила Попович (Бєлград, організаторка конференції), член-кореспондент НАН України професор Анатолій Загнітко (Київ), професори Пол Векслер (Тель-Авів, Ізраїль), Мотокі Номачі (Сапоро, Японія), Галина Лєсная (Москва).  На другому пленарному засіданні інформацію про свої україністичні наукові розвідки оприлюднили професори Міодраг Сібінович (Бєлград), Андрій Даниленко (Нью-Йорк, США), Ярослав Гарасим (Львів), Аґнєшка Корнєєнко (Краків, Польща), Євген Пащенко (Загреб, Хорватія).

Далі робота конференції відбувалася в секційних засіданнях, які продовжилися й наступного дня. УжНУ представляла доцент кафедри української мови Наталія Венжинович, якій було доручено керувати секцією «Мовна картина світу українців та інших слов’янських народів». Упродовж днів роботи конференції працювала виставка найновіших україністичних видань. Науковці кафедри української мови, української літератури, словацької філології, журналістики УжНУ представили 15 своїх праць, які після презентації на виставці були подаровані сербським колегам у бібліотеку кафедри.

Під час перерв у наукових дискусіях перед учасниками конференції виступили студенти українського відділення філологічного факультету Бєлградського університету, демонструючи свої знання української мови.

часники поважного наукового зібрання були запрошені на прийом до Посольства України в Сербії, де мали конструктивну зустріч із Послом України в Сербії Олександром Александровичем, який виявив щирий інтерес до наукових проблем, що обговорювалися на конференції.  Організатори конференції подбали й про те, щоб наукові дискусії були продовжені в неформальній обстановці під час екскурсії цікавими місцями: гуляли вечірнім Бєлградом, побували в старовинних монастирях Фрушкової Гори (Крушедол, Хопово), де фрески в храмах малювали українські художники, а також у шестимовній лінгвістичній гімназії в Сремських Карлівцях (має дуже давню історію), де раніше учні виступали з виставами українських авторів (збереглася сцена, де відбувалися ці вистави).

Запросили і в мерію міста Новий Сад: там виступали талановиті представники української діаспори в Сербії. Зворушливо було дивитися й слухати, як гарно декламують українські поезії, співають українські пісні, виконують українські танці нащадки тих наших співвітчизників, які покинули рідну землю в пошуках кращої долі понад сто років тому.

Виступали і дітки 5–7 років, і підлітки, і дорослі, народжені в Сербії… Ці люди люблять рідний край своїх предків, шанують українську культуру й мову. Господарі заходу запросили учасників конференції до свого культурного центру «Кобзар», де столи вгиналися від смачних українських страв, приготованих власноруч! На завершення дійства всі разом заспівали «Многая літа» організаторам конференції, які зуміли зробити незабутніми дні, проведені в Сербії. Наслідком спілкування стали свіжі ідеї щодо майбутньої міжнародної наукової співпраці, нові наукові контакти. Тож можна констатувати, що конференція в Бєлграді дала могутній поштовх до наступних наукових студій у галузі україністики, а за результатами роботи Міжнародної наукової  конференції незабаром буде видрукувано збірник наукових праць.

Джерело: http://mediacenter.uzhnu.edu.ua/news/docent_filologichnogo_fakultetu_predstavljala_uzhnu_na_mizhnarodnij_konferenciji_u_serbiji/2016-11-28-4261

KEEP READING

РУСКЕ СЛОВО: У Беоґрадзе представени кнїжки у виданю „Руского слова”

November 19, 2016 |by admin | 0 Comments | конференција

БЕОҐРАД – На Катедри за славистику Филолоґийного факултету Универзитету у Беоґрадзе, у библиотеки Катедри за славистику, а у рамикох Медзинародней науковей конференциї, вчера отримана промоция кнїжки „Антолоґия сучасней українскей драми” Надїї Мирошниченко и др Людмили Попович, преложеней на руски и сербски и язик, у виданю НВУ „Руске слово” Нови Сад.

4-bgd-03

О Антолоґиї бешедовал режисер Слободан Бодрожа, понеже у його режиї пред двома роками були виведзени два драми, директорка НВУ “Руске слово” Мартица Тамаш представела роботу Установи, а одвичательни редактор Видавательней дїялносци „Руского” Микола Шанта гварел же таки виданя мост медзи двома културами – руску и українску. О тематичних цалосцох у Антолоґиї бешедовала др Людмила Попович.

На концу промоциї студентом и прекладательом котри прекладали драми у Антолоґиї на сербски и на руски язик придати и по прикладнїк кнїжки.

На Медзинародней науковей конференциї „Українистика и славянски швет”, хтору спомнута катедра од 17. по 19. новембер орґанизує з нагоди 25-рочнїци українистики на Филолоґийним факултету Универзитету у Беоґрадзе, вчера, 17. новембра, о дїялносци Ивана Терлюка бешедовал Олеґ Євґенович Румянцев, др Янко Рамач викладал о „Прекладу Старого и Нового завиту на руски язик”, а др Дюра Гарди о „Балканских титулох и маєткох княза Ростислава Михаиловича”.

Джерело: http://www.ruskeslovo.com/

KEEP READING

Наталія Венжинович: МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ «УКРАЇНІСТИКА І СЛОВ’ЯНСЬКИЙ СВІТ»

November 19, 2016 |by admin | 0 Comments | конференција

17–19 листопада 2016 р. у столиці Сербії відбулася Міжнародна наукова конференція «Україністика і сло в’ян ський світ», присвячена 25-річчю запровадження україністичних студій на філологічному факультеті Бєлградського університету. Її організувала кафедра славістики цього університету, яку очолює професор Людмила Попович. Упродовж роботи конференції виголошено 46 доповідей. Обговорити вагомі проблеми дослідження української мови та літератури зібралися науковці з України, Сербії, Хорватії, Болгарії, Польщі, Словаччини, Росії, Угорщини, Італії, США, Ізраїлю, Японії тощо.

KEEP READING

Навчально-науковий інститут права: На берегах Сави і Дунаю. Міжнародна конференція у Сербії

November 18, 2016 |by admin | 0 Comments | конференција

17-19 листопада 2016 р. у Белграді (Сербія) відбулася Міжнародна наукова конференція «Україністика і слов’янський світ», в якій взяли участь науковці із Болгарії, Ізраїлю, Італії, Польщі, Росії, Словаччини, США, Угорщини, України, Хорватії, Чорногорії та Японії. Вона була приурочена до 25-річного ювілею секції україністики кафедри славістики Белградського університету. На пленарних і секційних (7) засіданнях було виголошено близько 50 доповідей. Наш університет представляв завідувач секції історії кафедри конституційного права, теорії та історії держави і права доцент Валерій Миколайович Власенко. Він головував на одній із секцій. Його доповідь була присвячена громадським організаціям української еміграції в Сербії в міжвоєнний період. На запрошення українських дипломатів учасники конференції відвідали Посольство України в Сербії. Під час наукового форуму відбулися переговори про співпрацю з колегами з інших країн.

Бажаємо нашому колезі успіхів на науковій ниві.

Джерело: http://history.law.sumdu.edu.ua/uk/na-beregah-savi-i-dunayu-mizhnarodna-konferentsiya-u-serbiyi/#prettyPhoto

KEEP READING